Суди в облозі: Надзвичайні ситуації в храмах української Феміди

16.03.2018

Працювати в суді не так-то і безпечно. І не тільки тому, що на принципових суддів можуть тиснути можновладці і сторони в процесі. Приміщення судів час від часу евакуйовують через повідомлення про замінування, підсудні намагаються різати собі вени, оголошують голодування, дістають гранати. Тож, ми уклали перелік найрозповсюдженіших надзвичайних ситуацій в українських судах.

 

«Замінування»

Тижня не проходить без новини, що якийсь суд евакуювали через анонімне повідомлення про замінування. Тобто «замінування». На початку лютого вже встигли «замінувати» Конституційний Суд. А протягом останніх двох місяців – Шевченківський райсуд столиці, Малинівський райсуд Одеси, Апеляційний суд Харківської області, Київський апеляційний госпсуд і навіть Вищий господарський суд.

Складно сказати, яка мотивація у цих телефонних «терористів». Хочуть відтермінувати розгляд якоїсь конкретної справи чи просто посміятися, спостерігаючи за метушнею оперативників, вибухотехніків, рятувальників і кінологів? Хай там як, але навіть за подібні жартики передбачена кримінальна відповідальність.

 

Борошняний тероризм

Після того, як після терактів 11 вересня в США терористи розсилали в американські держустанови листи зі спорами сибірської виразки, від ідеї бути обсипаним білим порошком стає не по собі кожному. Але українські судді з цим зіштовхуються. Так, наприклад, у кінці січня суддю Київського апеляційного суду Олену Лапчевську прямо під час судового засідання позивач з ніг до голови обсипали білим порошком.

На щастя, порошком виявилося звичайне борошно. І суддя навіть продовжила засідання. Сам «борошняний терорист», а ним виявився голова громадської організації “Не мовчи” Орест Гаранджа, заявив, що пішов на такий крок, тому що «у нас нема верховенства права».

Потім з’ясувалося, що у Гаранджа взагалі полюбляє обливати і обсипати людей різною гидотою. Так, пару років тому він обливав екс-нардепа від «Свободи» Ігоря Мірошниченка зеленкою і навіть фекаліями.

 

Голодування у суді і під судом

Оголошення голодування – доволі розповсюджений спосіб привернення уваги громадськості і певного тиску на суд. Згадаймо хоча б голодування Надії Савченко під час судового процесу над нею в РФ. І якщо першу функцію голодування так сяк виконує, то на суддів це рідко чинить якийсь ефект.

Так, впродовж декількох днів у Тернополі під «Будинком справедливості» голодувала жінка з вимогою відпустити її співмешканця, якого, з її слів, два місяці тому безпідставно арештували за звинуваченням у незаконному збуті амфетаміну. Однак суддів це не розчулило. Колегія суддів Апеляційного суду Тернопільської області залишила в силі ухвалу про тримання підозрюваного під арештом до 11 березня 2018 року. Що характерно, після оголошення повного тексту ухвали жінка голодування припинила.

 

Спроби самогубства

Акт відчаю, піар-хід чи спроба затягувати процес? Які б не були причини накласти на себе руку в приміщенні суду, спроби суїциду трапляються часто. За останній час медіа повідомляли про подібні випадки у Хмельницькому, на Тернопільщині і Запоріжжі. Таким особам зазвичай встигають надати медичну допомогу і часто направляють на судово-психіатричну експертизу.

 

Гранати під пахвою

З початком бойових дій на Донбасі нелегальної зброї у населення стало більше, і це було лише питанням часу, коли зброя чи боєприпаси потраплять до зали судових засідань. Звісно, інциденти із зброєю загрожують більше регіональним місцевим судам, де немає металошукачів та належної охорони.

Так, у вересні минулого року у Рубіжанському міському суді підсудний після оголошення рішення суду про взяття його під варту дістав два кільця від гранат і закричав: «Тримай, дивись, що я тобі даю. Зараз граната випаде з-за пазухи».

Поліцейські виштовхали підсудного до окремої кімнати, де «накрили» його своїми тілами. Решта правоохоронців почали евакуацію присутніх і викликали вибухотехніків. Як потім з’ясувалося, що хоч чолов’яга і тримав справжні кільця від гранат, під рукою у нього була консервна банка.

Але часом трапляються історії абсолютно трагічні. 30 листопада 2017 року у Нікопольському суді прямо під час розгляду справи про вбивство Руслан Тапаєв, батько убитого юнака, підірвав дві гранати. Від вибуху сам чоловік загинув на місці. Осколкові поранення отримали 11 чоловік, один з них помер у лікарні. Слідчі не виключають, що такою була реакція доведеного до відчаю батька на неквапність суду, що розглядав справу з серпня 2016 року.

Іронічно, що підозрювані у вбивстві сина Руслана Тапаєва вже в середині грудня 2017 року фактично опинилися на волі, бо суд не продовжив їм термін тримання під вартою.