Маселко був адвокатом судді, якого ГРД рекомендувала до ВС – розслідування

13.10.2017

Член Громадської ради доброчесності, громадський активіст Роман Маселко виявився адвокатом судді Апеляційного суду Черкаської області Сергія Бондаренка, якому під час проходження конкурсу до Верховного Суду ГРД дала позитивний висновок. Конфлікт інтересів? Ні, не чули.

Журналісти виявили, що Роман Маселко був адвокатом кандидата у судді Верховного Суду Сергія Бондаренка. Того самого судді Апеляційного суду Черкаської області, який заявив про тиск з боку голови суду Бабенка через свою відмову ухвалити рішення про виселення вчителя з гуртожитку, що належить одному з підприємств Фірташа.

Отже, 15 травня 2017 року на співбесіді у ВККС в рамках конкурсу до Верховного Суду Бондаренко зізнався, що Роман Маселко є його адвокатом у справі проти голови суду Бабенка: «Маселко – мій офіційний адвокат за цивільно-правовим договором у тих справах, які проходять. Це принципіальна і без ідейна людина». А потім подумав і виправився – «Ідейна людина». У цьому факті немає нічого вартого осуду, Маселко ж відомий провозахисник. Якби не два але.

По-перше, Сергій Бондаренко в «Анкеті на посаду судді», яку він подавав як кандидат до Верховного Суду, у п. 23 мав вказати імена декількох осіб, які могли надати рекомендації стосовно нього. Бондаренко вказав двох своїх колег і… Романа Маселка.

Прикметно, що у досьє Бондаренка, викладеному на спонсорованому «Автомайданом» сайті «Чесно.Суд», який офіційно висунув Романа Маселка у Громадську раду доброчесності, цю пікантну особливість просто замалювали!

Факт, що найнятий суддею адвокат мав давати йому рекомендацію, звісно, викликав здивування у членів ВККС. «Це той Маселко, який член ГРД? Ви йому платите гроші? І він вас позитивно характеризує? А ви не бачите тут конфлікту інтересів, що ви вказуєте в якості особи, яка може надати вам рекомендацію, адвоката, пов’язаного з вами грошовими відносинами і клієнтом якого ви є?», – запитали Бондаренка на співбесіді у ВККС.

«Не бачу, – відповів Бондаренко, –  бо я ж не плачу йому за те, що він буде мене рекомендувати…»

При чому Маселко мав звичку «рекомендувати» Бондаренка і у соцмережах, наприклад, у своєму пості у Фейсбуці від 19 квітня 2016 року: «Вже більше 1,5 року суддя, який повністю відповідає моїм уявленням про СПРАВЖНЬОГО суддю Сергій Бондаренко почав відкриту боротьбу проти системи…»?

По-друге, Громадська рада доброчесності, до якої, як відомо, входить адвокат Бондаренка Роман Маселко, надала позитивний висновок по кандидату. На двох сторінках члени ГРД співають дифірамби Бондаренку. Зі слів ГРД, він відстоював принцип незалежності судді, надавав свідчення у справах Майдану, оскаржував сумнівну практику обрання голів суду, викрив незаконну схему з передачі приміщення апеляційного суду Черкаської області у приватну власність.

Але, видається, що ГРД, створивши собі кумира, вирішила заплющувати очі на очевидні речі. Під час співбесіди у ВККС у судді Бондаренка запитали про нерухомість, яка перебуває у його власності. Той відповів, що як суддя отримав службову квартиру, згодом приватизував її і подарував матері, яка (на секундочку!) живе в окремому будинку.

Про це також свідчить витяг з Реєстру нерухомого майна.

 

Між іншим, серед підстав для надання висновку про невідповідність кандидатів на посаду судді ВСУ критеріям професійної етики та доброчесності, ГРД визначила, зокрема, і  «отримання службового житла з подальшою приватизацією та його відчуженням на користь третіх осіб». Але у виконанні Бондаренка факт приватизації службового житла і передачі його мамі зовсім не насторожив членів ГРД.

При чому іншим претендентам, які теж приватизовували і продавали/віддавали службові квартири, ГРД надавала негативний висновок. Так трапилося, зокрема, з кандидатурами Акулової Ніни Володимирівни, Алєєвої Інни В’ячеславівни, Гриціва Михайла Івановича, Прокопенка Олександра Борисовича та інших.

Висновок? Ситуація з Бондаренком свідчить про досить небезпечну практику, до якої вдається ГРД. Спочатку вони знаходять собі кумирів – нібито принципових високоморальних суддів, які мають би стати обличчям оновленої судової системи. Коли ж доходить до прискіпливого вивчення досьє таких суддів, ГРД задля збереження обличчя, починає не тільки заплющувати очі на їхні недоліки (які іншим не пробачає), а й безсоромно продовжувати просувати кандидатури своїх обранців. Як-то кажуть, друзям все, ворогам – закон.

Василь Завадюк, для «Суддівства»