ГРД: Місія нездійсненна?

07.06.2017

Завершується конкурс до Верховного Суду. Невдовзі Україна отримає абсолютно новий перезавантажений ВС, створений що називається з нуля. А от коли саме настане це «невдовзі», поки сказати не можливо. За законом новий Верховний Суд мав бути сформованим до 30 березня 2017 року. Терміни зірвані  вже більш як на два місяці. Винна у цьому виключно Громадська рада доброчесності, котра виявилася надзвичайно низького фахового рівня.  Хоча існує думка, що дії ради  –  умисні. Вони направлені на схему визнання конкурсу до ВС не дійсним саме на тій підставі, що були зірвані передбачені законом строки. А оскільки це питання законодавством не врегульовано, то є чітка підстава для скасування всіх результатів конкурсу.

Так звані висновки ГРД вже стали посміховиськом у юридичній спільноті. Більш суб’єктивних оцінок, напевне, не бачив жоден офіційний документ. Висновки практично не містять імовірних безапеляційних фактів недоброчесності кандидатів. Натомість  –  припущення, логічні (як їм здається) висновки самих членів цієї дивної ради та власне оціночні судження. Отож, породивши отаке явище як ГРД, суспільство отримало дзвінкого ляпаса.  Адже цей гурток за інтересами, який початково задумувався як громадська структура, що не допустить упередженості та недбалості у відборі кандидатів до ВС, виявився найупередженішим. І не дивно, що сьогодні саме членів цієї громадської ради підозрюють у найбільшій корупції за всю новітню постреформаторську  історію судової влади в Україні. Варто лише поверхово глянути на список кандидатів у судді, де позитивний висновок від ради отримали ті чинні судді, котрі не приховують, що живуть як мільярдери. Їхня декларація не дозволяє мати таких шалених статків.  Як раз на цих випадках і наголошує громадськість, припускаючи хабарництво та «договорняк» членів ради.

Назагал же весь процес конкурсу показав повну неспроможність ГРД саме у цьому персональному складі. Зазначимо, що нинішні члени  фактично самі себе призначили. Самі себе і дискредитували. На сьогодні для всіх очевидно, що рада «завалила» всю світлу місію борців за доброчесність. Нагадаємо, що два члени ради самоусунулися від виконання цих специфічних функцій, за які згодом доведеться нести відповідальність.

І методами у раді не гребують  –  організовують ситуативні проплачені групи підтримки –  мітинги (громадські мобілізації), погрози, збирання можливих компроматів на членів ВККС та ВРП, подальше поширення наклепницької інформації  та замовні відеосюжети відносно членів ВККС та самих кандидатів.

Згадали наші «доброчесники» й про можливий конфлікт інтересів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. А про свої явні конфлікти інтересів –  ані слова. Чи саме поняття доброчесності на тих, хто звинувачує кандидатів у не доброчесності, не поширюється?

Нині у членів ГРД  –  істерика. Це не дивно, адже у справжньої громадськості тепер є купа питань до тих, хто самовільно назвався громадськістю і наламав дров. Перед суспільством доведеться звітувати не лише за безпідставні звинувачення у недоброчесності, а й за методи роботи. Якщо на початку бурхливої діяльності члени збиралися на засідання, то під кінець, а особливо з початком теплої погоди,  навіть не з’являлися на роботу і заявляли, що провели якесь міфічне електронне обговорення та голосування!  Інновація! Не те, що народні депутати чи міністри, котрі так і ходять на засідання, не знаючи про винахід ГРД. Щоправда, це абсолютно незаконно. Та хіба хтось говорить про закон, коли на арені  – професійні громадські діячі.

Дивно, що нинішній склад ГРД не розуміє, що на одну громадськість завжди знайдеться інша, яка теж вміє працювати з документами,  аналізувати факти та події,  але , на відміну від членів ради, не сидить на грантах.

Вже є незаперечні факти того, що члени ради вчиняли банальну особисту помсту відносно кількох кандидатів, ухвалюючи так званий негативний висновок. Ці дії також матимуть наслідки.

Важко в це повірити, та дії ГРД, їхні так звані висновки, фактично не можливо оскаржити у суді. Причина  –  юридично такої структури не існує. Де юре – позиватися нема до кого. А де факто  –  з порожнім місцем судитися немає можливості.

Складно пояснити істеричні реакції членів ГРД ще й з огляду на те, що призначення до ВС  (навіть того кандидата, що не подобається ГРД) не приховає суддю від відповідальності.  Адже судді ВС не матимуть недоторканності. На них поширюватиметься дія законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», і у разі можливого недотримання їх положень будь-якого суддю, в тому числі Верховного Суду,  можна буде притягнути до відповідальності  у будь-який час.

Одна з найголовніших пересторог:  своїми непрофесійними діями ГРД може підірвати взагалі довіру до судової системи, чим судовій системі буде завдано відчутної шкоди.

Окрім того, змінами до Конституції України щодо правосуддя було запроваджено адвокатську монополію.  Тобто, будь-яку громаду чи громадськість в судах представлятимуть виключно адвокати. І жодним аматорам, на кшталт професійних громадських діячів, в суді буде не місце. Нині юридична спільнота, спостерігаючи дилетантські дії Громадської ради доброчесності при ВККС та поведінку окремих її членів,  обурена діями самообраних членів та їхньою явною політичною заангажованістю. Все це не сприяє довірі до судової гілки влади загалом. Адже люди не будуть розбиратися, хто правий, а хто  –  ще правіший.  Така робота  –  це не реформи і не поновлення довіри. Це умисна шкода.

Добре, що хоч рішення ради носить рекомендаційний характер. ВККС  –  професійний постійно діючий державний орган, що займається добором суддів і проводить конкурс до ВС, може й не врахувати жодних  висновків ГРД. Але для цього потрібно виносити питання на пленарне засідання. І треба 11 голосів членів ВККС замість 3-4, котрі потрібні при співбесіді у колегіях за спеціалізаціями.

Водночас згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів»  Громадська рада доброчесності :

• збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
• надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
• надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє;
• делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді);

Акцент на повноваженнях ГРД зроблений не випадково. Тому, що навіть при першому ж навіть поверхневому аналізі висновків ради видно, що ці діячі постійно виходять за межі своїх скромних повноважень. Приміром, в законі не зустрічаємо фраз на кшталт: «ГРД для реалізації своїх завдань, може ухвалювати та оприлюднювати публічні заяви і звернення, висувати вимоги». Таке законодавством не передбачено, а придумано для себе самими ж членами ГРД. Тим більше відсутні законодавчі положення, які б дозволяли членам ГРД  поширювати наклепницькому інформацію, вести себе неетично та зухвало, принижуючи честь і гідність інших людей.

Взяли собі на озброєння члени ГРД і «авторитет європейців».  Цитати посла Мінґареллі і інших представників дипломатичного корпусу про необхідність прозорого формування ВС були останніми днями розміщені  на  сторінках у соціальних мережах окремих членів ГРД  як підсилюючий аргумент для виправдання власних неправомірних дій та власної безпорадності. Напевно, самим членам ГРД вже зрозуміло, що суспільство вимагатиме звіту.

Чергова маніпуляція  з підлаштуванням цитат послів до своїх потреб  не спрацює.  Посли,  як відомо, говорять загальними протокольними фразами.  До того ж вони вирвані з контексту і не мають жодного стосунку до діяльності невдало сформованої ГРД.

Проте  Вища кваліфікаційна комісія суддів реагує на все досить стримано. Голова Комісії Сергій Козьяков заявляв, що у  ВККС  «є три документально підтверджених випадки спроб вплинути на  її  рішення». Проте чи зверталася Комісія до правоохоронних органів щодо втручання у свою діяльність, достеменно невідомо. Хоча згідно з законом вплив на членів ВККС забороняється і ВККСУ мало б це зробити.  Жодна особа, що загравала з так званою громадськістю не отримала слів подяки на свою адресу. І, як казав польський філософ Станіслав Єжи Лєц, іноді потрібно нагрубити, щоб оцінили твою делікатність.  Мабуть, це саме той випадок.