Суддям, що не пройшли кваліфоцінювання, можуть підняти зарплати

30.03.2018

Відзначивши на цьому тижні перші 100 днів роботи, Верховний Суд узявся за наведення ладу в правозастосуванні. Так, чергове засідання Пленуму вирішено присвятити двом зверненням до Конституційного Суду: щодо оплати праці, зокрема обчислення суддівської винагороди, та пенсійних виплат. Про це пише «Закон і бізнес».

Попри організаційно-установчий період, у найвищому судовому органі доволі швидко підготували аналіз норм, які безпосередньо впливають на матеріальне забезпечення як людей у мантіях, так і багатьох звичайних українців.

Перша стосується сумнозвісної відмови від поняття «мінімальна заробітна плата» як базової величини для визначення посадових окладів. З минулого року для їх обчислення береться фіксована сума — 1600 грн. (п.3 розд.II «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016 №1774-VIII). До того ж вона залишається незмінюваною, попри інфляцію та перегляд мінімальної зарплати.

Якщо для суддів ВС, а також тих, хто пройшов кваліфікаційне оцінювання, посадові оклади вже визначені в прожиткових мінімумах, то для решти таке обмеження суттєво позначається на доходах. Адже до них застосовують старий закон з новими поправками. А це, безумовно, впливає на матеріальне забезпечення як складову незалежності суддів. Тобто не відповідає як стст.8, 22 та 24 Конституції, так і гарантіям, визначеним у її стст.126 і 130.

Урешті-решт Основний Закон прямо забороняє визначати розмір винагороди людини в мантії в будь-який інший спосіб, ніж законом про судоустрій. Жодні «перехідні положення» інших актів під це визначення не підпадають.