Суд присяжних в Україні: Хто має право долучитись?

23.11.2018

Справи про вбивство правозахисниці Ірини Ноздровської та про масові заворушення 2 травня 2014 року в Одесі розглядатиме суд присяжних. Поки що цю інституцію в нас задіюють нечасто. Згідно з даними Державної судової адміністрації, за перший квартал цього року суди присяжних розглянули 13 кримінальних проваджень, торік — 57, а позаминулого року — 51.

До слова, у суді присяжних слухають і справу колишніх “беркутівців”, обвинувачених у розстрілі Небесної сотні, пише газета “Експрес”.

Докладніше про суди присяжних — у розмові з Іриною Волоско, кандидаткою юридичних наук, і Тетяною Ющенко, юристкою, експерткою Українського інституту майбутнього.

Хто може бути присяжним?

І. Волоско: — Відповідно до статті 65 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, це громадянин України від 30 років, що постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція суду. Не можуть бути присяжними особи, визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, із хронічними психічними чи іншими хворобами, що перешкоджають виконанню обов’язків.

Не мають права стати присяжними народні депутати, члени Кабміну, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, адвокати, нотаріуси, а також особи, на яких протягом останнього року накладалось адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, і особи, які не володіють державною мовою. Присяжних обирають на три роки, вони можуть поєднувати основне місце праці з виконанням громадянського обов’язку.

Т. Ющенко: — Були випадки, коли колишні правоохоронці намагалися стати присяжними, щоб впливати на судове рішення. На це звертають увагу адвокати і заявляють їм відвід.

Чи потрібна присяжним спеціальна освіта?

І. Волоско: — Ні. Серед тих, хто був присяжним у 2013 — 2018 роках, — безробітні, приватні підприємці, двірники, електрики, пенсіонери, вчителі, психолог, фітнес тренер, лісничий.

Які права та обов’язки присяжних?

І. Волоско: — Присяжний має право брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні, робити нотатки під час судового засідання, з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, просити головуючого роз’яснити норми закону, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину.

Т. Ющенко: — Присяжний не має права розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснювались під час нього.