Сміття з хати: Конфлікт між Ситником і Холодницьким став надбанням громадськості

10.11.2017

Сьогодні стало очевидно, що у стосунках між антикорупційними органами НАБУ, САП і НАЗК давно закінчився цукерково-букетний період. Скандали, конфлікти і взаємні звинувачення між ними все частіше стають надбанням громадськості. Але чи це не підриває саму ідею можливості ефективної та цивілізованої боротьби з корупцією?

В останній заяві Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка прямо таки вступилася за голову Національного агентства з питань запобігання корупції Наталію Корчак, більше йдеться про особисто Артема Ситника, ніж про те, як правильно проводити розслідування.

САП, з одного боку, хоче виглядати «голубом миру», мовляв її непокоять взаємовідносини НАБУ і НАЗК. З іншого, з заяви одразу стає зрозуміло, хто, на їхню думку, в усьому винуватий. Ситнику закидають і «спроби використання цих розслідувань (проти посадовців НАЗК – ред.) для зведення особистих рахунків», і чергове «нехтування вимогами Кримінального процесуального кодексу України, що межує з правовим нігілізмом».

Сьогоднішній заяві САП передував допит співробітниками НАБУ голови Національного агентства з питань запобігання корупції Наталії Корчак у справі про придбання паркомісць і їхнього використання для незадекларованих автомобілів. А до того НАЗК викликав директора НАБУ для дачі пояснень, чому НАБУ не надало НАЗК запитувані документи у справі про можливий конфлікт інтересів Ситника.

В свою чергу, Ситник теж підкладав свиню антикорупційним прокурорам. Так, джерела «Української правди» з НАБУ, САП і МВС повідомляли, що керівники НАБУ комунікували з Аваковим і попереджали про обшуки і затримання його сина у справі «рюкзаків». Звісно, що джерела у САП до цього поставилися з обуренням: «Ну це ж ні в одні ворота не лізе! Коли готуються затримання Павловського (заступник міністра оборони – УП), Ситник попереджає Полторака. Коли затримують сина – дзвонить Авакову. Як це можливо? Це таке у нас партнерство?”.

Очевидно, що партнерства нема, і антикорупційники зараз більше зайняті взаємним поборюванням і дріб’язковим тролінгом, ніж систематичною боротьбою з корупцією. Може, якби вони ретельніше ставилися до своїх безпосередніх обов’язків, резонансні справи проти топових корупціонерів не розсипалися б у судах?

Діана Коваленко, для “Суддівства”