1.    
  2.     Жовтень

Гречківський Павло Миколайович

31.10.2018

Павло Миколайович Гречківський народився 27 липня 1968 р. в м. Києві.

 

Освіта:

Українська юридична академія імені Ф.Е. Дзержинського (1991 р.) (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), спеціальність «правознавство».

 

Кар’єра:

До навчання в Харкові працював інспектором відділу кадрів, водієм в кількох київських виробничих об’єднаннях вантажного автотранспорту, служив в армії.

1991–1993 рр. – юрисконсульт малих підприємств «Техноінформ», «Гримпфіс».

1993–1996 рр. – генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «К-Хортиця ЛТД», м. Київ.

1996–2009 рр. – голова правління товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс», м. Київ.

2009–2010 рр. – генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс», м. Київ.

2010–2010 рр. – директор товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт Ассет Менеджмент», м. Київ.

У 2005 р. – отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З травня 2005 р. – адвокат адвокатського бюро Гречківського, з 2010 р. – керівник бюро.

25 квітня 2015 р. – призначений членом Вищої ради юстиції ІІІ позачерговим з’їздом адвокатів України та склав присягу члена ВРЮ. З 27 квітня 2015 р. – зупинив адвокатську діяльність.

12 січня 2017 р. внаслідок реорганізації Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя набув статусу члена Вищої ради правосуддя.

 

Сім’я:

Батько Павла Гречківського Микола був впливовим юристом ще за радянських часів і на зорі незалежності України. З 1981 р. Микола Гречківський був заступником, а потім і першим заступником головного арбітра Держарбітражу УРСР, а з 1991 до 2002 р. – першим заступником голови Вищого господарського (до липня 2001 р. – Вищого арбітражного) суду України.

За інформацією Bihus.info, мати Павла Гречківського Валентина – викладачка української мови та літератури. Проте їй належить квартира в 200 кв. м з гаражем в елітній багатоповерхівці в столиці за адресою вул. Паторжинського, 14. Видання наголошує, що нерухомість тут одна із найдорожчих у Києві. Квадратний метр тут коштує 13 тисяч доларів і вище. Прикметно, що розкішну квартиру матері Гречківського просто подарували.

Крім цього, Гречківський пов’язаний з Миколою Мартиненком, який був одружений на сестрі Гречківського Майї. За інформацією ЗМІ, Мартиненко і Гречківський були бізнес-партнерами.

Син члена ВРП Іван – наразі керівник адвокатського агентства, заснованого батьком. Раніше, коли після роботи в Київраді Павло Гречківський був почесним консулом Республіки Мальта в Києві, Іван був Головою канцелярії консульства.

 

Статки:

Згідно з опублікованою декларацією, за 2014 р. Гречківський заробив 860 тис. 665 грн., з яких 45 тис. 976 грн. – зарплата, 759 тис. 689 грн. – дивіденди і проценти, 55 тис. – “інші види доходів”.

У нього є квартира площею 363,6 кв. м, гараж — 18 кв. м і три автостоянки. У його власності також декілька автомобілів — Maybach 57 (2008), Mercedes-Benz (2002) i Land Rover (2014).

Більше 12 млн грн. становлять внески Гречківського до капіталу товариств, підприємств та організацій.

 

Член «молодої команди»

У 2006 і 2008 рр. Павло Гречківський двічі обирався депутатом Київради від «Блоку Черновецького». У Київраді він став секретарем комісії з питань містобудування та архітектури – однієї з ключових комісій, від рішень якої залежала забудова столиці. Водночас Гречківський був ще й радником мера Києва Леоніда Черновецького з питань судової реформи.

26 квітня 2012 р. написав заяву на складання повноважень. Цікаво, що того ж дня у ЗМІ з’явились фото його годинника Parmigiani Toric Westminster за півмільйона доларів.

 

Шлях до ВРЮ

Після Революції гідності Гречківський спробував стати членом Вищої ради юстиції. З першого разу це зробити йому не вдалося. Хоча навесні 2014 р. з’їзд адвокатів і обрав його членом ВРЮ, однак 23 травня того ж року Окружний адміністративний суд Києва в особі судді Євгена Аблова скасував рішення про обрання Гречківського, як і двох його колег, за позовом тодішнього народного депутата Інни Богословської. Вона звинуватила організаторів з’їзду в порушеннях при підрахунку голосів. Розгляд позову супроводжувався масштабним погромом суду з боку групи невідомих, що влаштували в суді пожежу. В результаті постраждали кабінети суддів і згоріли матеріали справ. Втім, у квітні 2015 р. Гречківскому все-таки вдалося увійти в число представників ВСЮ.

 

 «Сесіль»

Журналісти «Схем» також з’ясували, що Павло Гречківський, а також тодішній заступник голови Вищого господарського суду Артур Ємельянов є співвласниками заповідної землі на Жуковому острові у Києві. Ця ділянка площею в 7,5 га була виділена Київрадою компанії “Оздоровчий центр “Сесіль” у 2007 р. Тоді мером Києва був Леонід Черновецький, а Гречківський – депутатом Київради.

Протягом наступних років прокуратура декілька разів оскаржувала в судах передачу цієї землі, мотивуючи це порушенням лісового і водного законодавства, але двічі розгляд цієї справи потрапляв у суди, якими керував Ємельянов, а потім – у Вищий господарський суд, заступником голови якого був батько Гречківського. Всі ці суди відхилили скарги прокуратури.

У 2012 р. Ємельянов і Гречківський начебто продали свої частки у “Сесіль”, але, за багатьма ознаками, вони лише заховали їх у офшорах: Ємельянов – у Ліхтенштейні, Гречківський – на Мальті.

 

Хабар в півмільйона у.о. за квас

В ході спецоперації 21 вересня 2016 року співробітники Генеральної прокуратури затримали арбітражного керуючого, який виступав посередником під час отримання хабара в розмірі $ 500 тисяч між членом Вищої ради юстиції Павлом Гречковського і підприємцем. За даними слідства, за отримані гроші член ВРЮ повинен був вплинути “на винесення судом першої інстанції рішення на користь суб’єкта господарювання та залишення в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій”.

Того ж дня Генеральна прокуратура вручила Гречківському підозру. Суд, який відбувся 22 вересня, відпустив його під заставу в 3,7 мільйонів грн.  Тоді ж Вища рада юстиції відмовилася відсторонити від посади Гречківського. Він відразу пішов у відпустку.

14 лютого 2017 р. Вища рада правосуддя не змогла зупинити повноваження Павла Гречківського, оскільки не було кворуму. На засідання ВПР не прийшла член Вищої ради правосуддя Тетяна Малашенкова. Щоправда 22 лютого, коли кворум був, ВРП теж відмовилася відсторонити Гречківського.

ОРД, в свою чергу, звертає увагу, що в даному випадку ГПУ розслідує не корупційну схему, а шахрайство – злочин значно менш тяжкий, ніж хабарництво. Павлу Гречківському пред’явили підозру, що він вступив у змову зі своїм давнім приятелем, аби обдурити підприємців та виманити у запорізької компанії з виробництва квасу 13 мільйонів гривень. У виданні йдеться, що якби ГПУ реально хотіла притягнути Гречківського до відповідальності, то діяла би разом із НАБУ. Адже Гречківський підслідний лише цій структурі. ГПУ, починаючи цю справу, могла мати на меті захистити Гречківського від справжньої відповідальності, якби за нього взялося Національне антикорупційне бюро

В свою чергу, захист Гречківського стверджує, що претензії ГПУ не обґрунтовані, а в діях прокурорів вбачається спосіб тиску на члена Вищої ради юстиції.

30 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд Києва виправдав Павла Гречківського. Всі докази були кваліфіковані як такі, що були отримані в результаті провокації, й не можуть використовуватися у суді. Суд скасував запобіжні заходи, обрані Гречківському та Шкляру, і постановив повернути їм застави. Крім того, знято арешт з майна Гречківського, а саме чотирьох автомобілів.

Дев’ятко Владислав Володимирович

16.10.2018

Суддею Оболонського районного суду міста Києва Владислав Дев’ятко призначений Указом Президента України від 12 січня 2007 року терміном на п’ять років. Згодом обраний на посаду безстроково.

Із січня 2014 року виконував обов’язки голови суду у зв’язку з відставкою його попередниці – нині члена Вищої ради правосуддя (ВРП) Ірини Мамонтової. Навесні того ж року обраний головою суду.

 

Статки

Згідно з декларацією за 2016 р. Владислав Дев’ятко користується двома службовими квартирами у Києві, наданими Оболонською райдержадміністрацією і КМДА. У нього також є 1 га землі в Полтавській області. У дружини судді є будинок (70,1 кв. м) та 21 сотка землі у тій же Руденівці Полтавської області.

У родини є автомобіль HYUNDAI TUCSON 2.7 (2008 р.в.), PEUGEOT 407 ST 2.0E (2007 р.в.), а також мотоцикл «Сова».

Дев’ятко також задекларував майже 100 тисяч гривень готівкою.

 

Сім’я

Одружений. Має двох дочок.

 

Резонансні справи

Засудив суддю-колядника Зварича

У вересні 2011 р. Дев’ятко засудив колишнього голову Львівського апеляційного адміністративного суду, сумнозвісного суддю-колядника Ігоря Зварича до 10 років позбавлення волі за отримання хабарів.

 

Справа «торнадівців»

У квітні 2017 р. за вчинення злочинів під час виконання службових обов’язків проти мирного населення в зоні АТО головуючий суддя Владислав Дев’ятко присудив бійцям добробату «Торнадо» серйозні терміни. Командир роти Руслан Онищенко отримав 11 років позбавлення волі, його заступник Микола Цукур – 9 років. Крім того, ще 6 бійців отримали від восьми до десяти років ув’язнення.  Чотирьох бійців батальйону “Торнадо” засудили до умовного терміну.

 

Справа «автомайданівців»

Під час Революції гідності Владислав Дев’ятко стає тимчасовим керівником Оболонського районного суду міста Києва.  І одразу, починаючи з 25 січня, за версією деяких ЗМІ, суд починає розглядати справи затриманих і побитих активістів із Грушевського та Кріпосного провулку. У результаті 17 із них відправляють до СІЗО, двох – під домашній арешт.  Тільки по «Автомайдану» було винесено 41 рішення.

Два із 41 рішення ухвалив особисто Владислав Дев’ятко. Він позбавив учасників автопробігу до будинку Віктора Януковича у Межигір’я – Сергія Закутайла та Михайла Брашкіна – права керувати транспортним засобом строком на три місяці. Підстава – рапорт працівника ДАІ про незупинку водія на його вимогу. З цього епізоду проти Дев’ятка Вищою радою правосуддя було відкрите дисциплінарне провадження.

У своїх поясненнях для Тимчасової слідчої комісії з перевірки суддів Дев’ятко так пояснив цей випадок: указані особи не були учасниками масових акцій протесту, а тому він не підлягає перевірці згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а рішення суду були законні та обґрунтовані.

У травні 2017 р. дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП) вирішила Владислава Дев’ятка не залучати до дисциплінарної відповідальності.

 

Суд над Януковичем

Дев’ятко разом із Костянтином Васалатієм та Максимом Тітовим розглядає справу екс-президента України Віктора Януковича, якого звинувачують у державній зраді і замаху на територіальну цілісність України.